Діагноз протокова карцинома in situ (ПКІС або DCIS) може викликати безліч запитань. Наскільки це небезпечно? Чи є це раком? Чи потрібне лікування і, якщо так, то яке? ПКІС часто називають нульовою стадією раку молочної залози, але що це означає на практиці? Чи знадобиться хімієтерапія, хірургічне втручання або променева терапія? Щоб розібратися у цих питаннях, ми звернулися до експертів LISOD. Вони виокремили сім ключових фактів, які допоможуть краще зрозуміти цей діагноз і можливі варіанти лікування.
Що таке протокова карцинома in situ?
Протокова карцинома in situ – це неінвазивна форма раку молочної залози, також відома як нульова стадія раку. Це означає, що пухлинні клітини є лише в межах молочних протоків і не поширюються на навколишні тканини.
Назва “in situ” у перекладі з латини означає “на своєму місці”, що підкреслює відсутність розповсюдження. На відміну від інвазивних форм раку, які вже проникли за межі протоків, ПКІС залишається локалізованою.
Як розвивається DCIS?
Молочна залоза складається з часточок (де виробляється молоко) та протоків (тонких каналів, що переносять молоко до соска). Іноді клітини, які вистилають ці протоки, починають неконтрольовано ділитися, утворюючи аномальні скупчення. Якщо цей процес виявлено на ранній стадії, без ознак виходу за межі протоку, він класифікується як протокова карцинома in situ.
Хоча ПКІС сама по собі не становить негайної загрози, без своєчасного лікування вона може прогресувати в інвазивну форму раку, що збільшує ризик поширення ракових клітин на інші тканини.
Чи є у протокової карциноми in situ якісь симптоми?
У більшості випадків ПКІС не викликає жодних симптомів і виявляється випадково під час мамографії. Однак у рідкісних випадках можуть спостерігатися:
- Виділення з соска, іноді з домішками крові.
- Ущільнення в грудях, яке можна прощупати.
Оскільки DCIS не викликає болю чи інших виражених ознак, регулярні скринінгові обстеження є надзвичайно важливими для раннього виявлення захворювання.
Як зазвичай діагностують протокову карциному in situ?
DCIS найчастіше виявляється під час планової скринінгової мамографії, оскільки у більшості випадків захворювання має безсимптомний перебіг. Якщо рентгенолог помічає підозрілі зміни, призначаються додаткові обстеження:
- Діагностична мамографія – дозволяє детальніше розглянути уражену ділянку.
- Ультразвукове дослідження (УЗД) – допомагає оцінити структуру тканини та виключити інші патології.
- Біопсія молочної залози – якщо зміни викликають сумніви, проводять забір тканини для гістологічного аналізу.
Після підтвердження діагнозу пацієнтці рекомендується консультація хірурга та онколога. Лікарська команда обговорює доцільність хірургічного лікування, його можливі ризики та переваги, а також необхідність додаткових методів терапії (наприклад, променевої чи гормональної).
Що таке комедон-некроз?
Комедон-некроз – це скупчення загиблих ракових клітин всередині пухлини, яке виявляється під час мікроскопічного дослідження. Термін походить від латинського слова “comedo”, що означає закупорений проток, і описує характерний вигляд ураженої тканини.
Важливо розуміти, що наявність комедон-некрозу не змінює діагнозу та не впливає на тактику лікування. Однак його виявлення може свідчити про вищу ступінь злоякісності ПКІС та підвищений ризик прогресування захворювання, що враховується лікарем під час вибору стратегії протипухлинної терапії.
Як зазвичай лікують ПКІС?
Стандартним підходом до лікування протокової карциноми in situ є хірургічне втручання. Залежно від розміру та локалізації ураження лікар може запропонувати:
- Лампектомію (органозберігаюча операція) – видалення лише ураженої ділянки молочної залози із збереженням решти тканини. У більшості випадків після лампектомії рекомендується променева терапія, щоб знизити ризик рецидиву.
- Мастектомію – повне видалення молочної залози. Цей варіант може бути рекомендований у разі обширного ураження або наявності мультифокального росту (коли ПКІС розвивається одразу в кількох ділянках грудей).
Як правило, при DCIS хімієтерапія не потрібна, оскільки захворювання не є інвазивним. Однієї операції (у поєднанні з променевою терапією в разі потреби) зазвичай достатньо для повного виліковування.
Які клінічні випробування ПКІС доступні зараз?
Одним із ключових питань, які стоять перед онкологами, є: «Чи не лікуємо ми DCIS занадто агресивно?»
Щоб відповісти на це запитання, проводиться дослідження COMET (Comparison of Operative to Monitoring and Endocrine Therapy) – «Порівняння операції з моніторингом і ендокринною терапією або без неї».
Це клінічне дослідження спрямоване на вивчення можливості альтернативного підходу для пацієнтів із низьким ризиком ПКІС. Замість негайного хірургічного втручання дослідники аналізують, чи може ендокринна терапія у поєднанні з регулярним спостереженням бути так само ефективною, як і стандартне лікування. Мета дослідження – визначити, чи можна безпечно відкласти або навіть уникнути операції, не знижуючи шансів на сприятливий результат.
Сподіваємося, ця стаття допомогла вам розібратися в особливостях протокової карциноми in situ і зрозуміти, що робити при появі цього стану. Хоча діагноз може звучати лякаюче, своєчасне виявлення та правильний підхід до лікування дозволяють досягти повного одужання. Головне – не панікувати, довіряти своєму лікарю та продовжувати піклуватися про здоров’я, регулярно проходячи обстеження та виконуючи медичні рекомендації.